- вивергати
- -а́ю, -а́єш, недок., ви́вергнути, -ну, -неш і ви́вергати, -аю, -аєш, док., перех.Викидати з себе із силою назовні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вивергати
Смотреть что такое "вивергати" в других словарях:
вивергати — дієслово доконаного виду вивергати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибльовувати — ую, уєш, недок., ви/блювати, юю, юєш, док., перех. Блюючи, вивергати, викидати з себе … Український тлумачний словник
вивергання — я, с. Дія за знач. вивергати … Український тлумачний словник
вивергнути — див. вивергати … Український тлумачний словник
викидати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Викинути все за кілька разів. 2) Випустити, утворити у процесі росту один за одним, неодночасно (колосся, пуп янки, листя і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., ви/кинути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати що небудь звідкись … Український тлумачний словник
випорскувати — ую, уєш і випорса/ти, рідко випорска/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/порснути, ну, неш, док. 1) неперех.Раптово випадати, вислизати з чого небудь, звідкись. || Швидко вириватися, звільнятися. || перен. Виходити з під чийого небудь впливу, залежності і… … Український тлумачний словник
плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо … Український тлумачний словник
плюватися — плюю/ся, плює/шся; наказ. сп. плю/йся; недок. 1) Те саме, що плювати 1). || Бризкати слиною, говорячи, сміючись і т. ін. || перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе частинки чого небудь. 2) Плювати на … Український тлумачний словник
шпурляти — я/ю, я/єш, недок., перех., що, ким, чим і без додатка. Різко, з силою кидати. ||Те саме, що вивергати. || безос. || Відкидати, викидати що небудь звідкись. || Ставити, класти що небудь недбало, абияк. || перен. Недбало поводитися з чим небудь. || … Український тлумачний словник
викидати — викинути 1) (кидати що н. із середини чогось назовні); вивалювати, вивалити (перекидаючи, нахиляючи); виштовхувати, виштовхати, виштовхнути (поштовхами); випирати, виперти (натискаючи); витрясати, витрясти (трясучи); вижбурювати, вижбурнути,… … Словник синонімів української мови
